Публічні заклики до агресивної війни у відео: коли застосовується стаття 436 КК України

Так, публічне відеозвернення із закликом до агресивної війни або розв’язування воєнного конфлікту може підпадати під ст. 436 КК України, навіть якщо автор не називає конкретну територію та прямо не закликає змінити державний кордон. Вирішальними є зміст заклику, його публічність, спосіб виготовлення чи поширення та встановлені судом обставини. Кваліфікація за ст. 110 КК потребує окремого доведення мети змінити межі території або державного кордону України.

Що вирішив Верховний Суд

14 жовтня 2026 року Верховний Суд оприлюднив правовий висновок Касаційного кримінального суду у справі № 554/5069/22. За встановленими судами обставинами чоловік у Хоролі записав на телефон відеозвернення до військовослужбовців збройних сил РФ із закликом до агресивної війни та розв’язування воєнного конфлікту, а потім поширив запис через месенджер невизначеному колу осіб. Суди визнали його винуватим за ст. 436 КК України. Прокурор наполягав, що дії потрібно кваліфікувати як пособництво в посяганні на територіальну цілісність за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 110 КК. ККС ВС залишив результат апеляційного перегляду без зміни. Суд звернув увагу: у відео не було конкретизовано зміну меж України чи її державного кордону, а заклики мали загальний характер. Тому встановлені дії охоплювалися саме ст. 436 КК. Постанову ухвалено 17 вересня 2026 року у провадженні № 51-4652км25.

Верховний Суд: правовий висновок ККС ВС у справі № 554/5069/22

Чим відрізняються статті 436 і 110 КК України

Стаття 436 КК стосується пропаганди війни. Її диспозиція охоплює три альтернативні форми: публічні заклики до агресивної війни або розв’язування воєнного конфлікту; виготовлення матеріалів із такими закликами з метою розповсюдження; розповсюдження таких матеріалів. Натомість ст. 110 КК захищає територіальну цілісність і недоторканність України. Для її застосування у розглянутій справі потрібно було беззаперечно встановити спрямованість умислу на зміну меж території або державного кордону всупереч конституційному порядку. Це не формальна різниця в назві статті, а різні обов’язкові ознаки складів правопорушень. Верховний Суд не сформулював правила, за яким будь-яка воєнна риторика автоматично є злочином. Його висновок стосується ситуації, де суди встановили саме заклик до агресивної війни, але не встановили конкретної мети змінити кордони. Отже, точна кваліфікація залежить від змісту висловлювання та доведеного спрямування умислу.

Верховний Суд: правовий висновок ККС ВС у справі № 554/5069/22 · Термін «Пропаганда війни» у базі законодавства Верховної Ради

Чому відео в месенджері може бути публічним

Для цифрового матеріалу значення має не лише платформа, а фактичний спосіб поширення. У справі Верховного Суду запис був переданий через месенджер невизначеному колу осіб. Саме ця обставина була частиною встановленої судами публічності. Водночас приватне листування з конкретним адресатом і поширення для невизначеного кола — різні фактичні ситуації, які не можна ототожнювати без дослідження доказів. Під час оцінки можуть мати значення сам файл, повний контекст висловлювання, канал або чат, кількість і визначеність адресатів, дані про відправлення, походження запису та зв’язок облікового запису з конкретною особою. Окремо з’ясовують, чи містить висловлювання саме спонукання до агресивної війни або воєнного конфлікту. Критика, аналіз, новинне цитування та заклик — не тотожні за своєю природою; однак юридичну оцінку дають за повним контекстом, а не за самоназвою публікації чи окремою вирваною фразою.

Верховний Суд: правовий висновок ККС ВС у справі № 554/5069/22

Яке покарання передбачає стаття 436

Чинна редакція ст. 436 КК передбачає за публічні заклики до агресивної війни або розв’язування воєнного конфлікту, а також за виготовлення з метою поширення чи розповсюдження відповідних матеріалів альтернативні види покарання: виправні роботи на строк до двох років, пробаційний нагляд на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк. Конкретний вид і міру покарання визначає суд у межах санкції з урахуванням обставин провадження. Сам факт згадки війни, репосту або наявності відео на телефоні ще не дає підстав наперед оголошувати особу винною: сторона обвинувачення має довести склад конкретного кримінального правопорушення, а остаточне рішення ухвалює суд.

Кримінальний кодекс України, Закон № 2341-III · Закон № 3342-IX про заміну покарань у зв’язку із запровадженням пробаційного нагляду

Що робити, якщо відео стало предметом перевірки або провадження

Насамперед не варто видаляти, редагувати чи підмінювати файл, переписку або дані облікового запису: це може знищити контекст, потрібний і захисту. Збережіть посилання, дату, повний запис без монтажу, інформацію про канал поширення та доступних адресатів. Не обмежуйтеся уривком, який поширюється публічно: для правильної оцінки потрібні попередні й наступні репліки, опис каналу та мета розміщення. До надання детальних пояснень доцільно залучити адвоката у кримінальних справах і з’ясувати свій процесуальний статус. Захисник може перевірити законність отримання цифрових доказів, зіставити фактичне обвинувачення з ознаками ст. 436 або ст. 110 КК та звернути увагу на те, чи справді доведені публічність, авторство, зміст заклику й умисел. Не слід покладатися на припущення, що закритий месенджер автоматично виключає публічність, або навпаки — що будь-яке надсилання повідомлення вже є публічним закликом.

Верховний Суд: правовий висновок ККС ВС у справі № 554/5069/22

Практичне значення постанови

Постанова показує, що відсутність у висловлюванні назви конкретної області, міста чи кордону не усуває можливості відповідальності за пропаганду війни. Водночас така відсутність може бути істотною для відмежування від посягання на територіальну цілісність за ст. 110 КК. Для правозастосування це означає необхідність точно встановлювати, до чого саме закликала особа: розпочати або продовжити агресивну війну чи воєнний конфлікт, або змінити межі території та державного кордону України. Висновок ККС ВС не замінює індивідуального аналізу інших публікацій. Навіть схожі слова можуть отримати різну оцінку залежно від контексту, адресатів, способу поширення та сукупності доказів. Тому використовувати цю постанову слід як орієнтир для розмежування складів, а не як автоматичну відповідь для кожного допису чи відео.

Верховний Суд: правовий висновок ККС ВС у справі № 554/5069/22

Поширені запитання

Чи обов’язково називати конкретну територію, щоб наставала відповідальність за ст. 436 КК?

Ні. За висновком ККС ВС у справі № 554/5069/22, загальні публічні заклики до агресивної війни або розв’язування воєнного конфлікту можуть кваліфікуватися за ст. 436 КК і без вказівки на конкретну територію чи зміну кордону.

Чи кожне пересилання відео в месенджері є публічним розповсюдженням?

Ні, автоматичного правила немає. Потрібно встановити коло адресатів, доступ до матеріалу, спосіб передачі та інші обставини. У розглянутій справі суди встановили поширення невизначеному колу осіб.

Чим ключово відрізняється ст. 110 КК?

Для кваліфікації за ст. 110 у цьому контексті необхідно довести спрямованість умисних дій на зміну меж території або державного кордону України. Загального заклику до агресивної війни без такої конкретизації для цього недостатньо.

Чи можна видалити спірний допис після звернення правоохоронців?

Не варто самостійно знищувати або змінювати матеріал: разом із ним може зникнути контекст, важливий для захисту. Збережіть повну версію та зверніться до адвоката до детальних пояснень.

Коли потрібна допомога юриста

Обставини, документи та строки у кожній справі відрізняються. Юристи «Легіон Права» допоможуть оцінити вашу ситуацію. Працюємо в Дніпрі та онлайн по Україні.

Отримати консультацію