Інформація, отримана під час розвідувальної або контррозвідувальної діяльності, не стає доказом автоматично лише через її важливість для безпеки держави. У кримінальному провадженні потрібно встановити, під час якого саме виду діяльності її одержано, чи були законні підстави для заходу, як матеріали передали слідству та чи відкрили стороні захисту документи, необхідні для перевірки допустимості доказів.
Чому походження матеріалу має вирішальне значення
14 жовтня 2026 року Верховний Суд оприлюднив матеріал про кримінальне правосуддя в умовах війни. Суддя Касаційного кримінального суду Сергій Фомін звернув увагу на зростання кількості проваджень, у яких доказова інформація походить із розвідувальної або контррозвідувальної діяльності. Для захисту ключове питання полягає не лише в тому, що саме зафіксовано, а й у правовому режимі отримання інформації. Розвідувальна, контррозвідувальна та оперативно-розшукова діяльність мають різні цілі, суб’єктів, підстави й процедури. Верховний Суд наголосив: правильний вид діяльності визначають за суттю та спрямованістю конкретного заходу, а не тільки за назвою документа чи органу, який його провів. Частина третя статті 14 Закону України «Про розвідку» прямо передбачає, що розвідувальні заходи не можуть організовуватися і проводитися для виконання завдань кримінального провадження. Водночас під час законного розвідувального заходу можуть бути виявлені ознаки злочину. Тоді розвідувальний орган має повідомити відповідний орган досудового розслідування. Якщо негайне повідомлення зашкодить незавершеному заходу або розкриє інформацію про нього, повідомлення допускається після завершення такого заходу. Отже, сама поява матеріалу в кримінальній справі не доводить ані його допустимості, ані недопустимості. Необхідно відновити юридичний маршрут: для чого розпочали захід, хто його санкціонував, у який спосіб отримали дані, коли виявили ознаки злочину та як передали інформацію слідству. Якщо захід фактично від початку проводили для потреб конкретного кримінального провадження під виглядом розвідувального, це може стати предметом окремого заперечення.
Які документи та обставини потрібно перевірити
Перевірка починається з матеріалів, що пояснюють правову підставу заходу. Стороні захисту варто зіставити дату початку діяльності з датою внесення відомостей до ЄРДР, встановити орган і посадових осіб, які одержували інформацію, а також з’ясувати, чи був передбачений законом судовий контроль. Верховний Суд окремо згадав труднощі розмежування оперативно-розшукових, контррозвідувальних і розвідувальних заходів, оскільки певні органи можуть мати повноваження в кількох режимах. Саме тому формальна назва довідки або рапорту не повинна замінювати аналіз змісту дій. Важливо перевірити безперервність походження даних: хто створив первинний запис, де він зберігався, чи змінювався, хто зробив копію та яким процесуальним рішенням матеріал долучили до провадження. Для цифрових файлів значення можуть мати носій, метадані, контрольні суми, протоколи огляду та пояснення про спосіб отримання. Якщо сторона обвинувачення посилається лише на аналітичну довідку, захист має з’ясувати, чи можна перевірити її первинну основу. Окремий блок — відкриття матеріалів за статтею 290 КПК України. У публікації Верховного Суду прямо зазначено проблему невідкриття стороні захисту документів, що стали правовою підставою для контррозвідувальних заходів, у контексті практики ЄСПЛ. Це не означає, що кожний секретний документ повинен бути безумовно оприлюднений у повному обсязі. Але обмеження доступу не може позбавляти обвинуваченого реальної можливості поставити під сумнів законність заходу й достовірність результату. Суд у конкретній справі має збалансувати охорону таємної інформації з правом на захист і справедливий розгляд, а не виходити з припущення, що секретність сама по собі усуває потребу в перевірці.
Практичні дії захисту та важливі винятки
Перший крок — скласти хронологію: дата й мета заходу, момент виявлення ознак злочину, повідомлення слідчого органу, реєстрація провадження, отримання та процесуальне оформлення матеріалів. Другий — подати конкретні клопотання про відкриття або витребування документів, без яких неможливо перевірити законність. Загальної вимоги «надати все» зазвичай недостатньо: слід пояснити, який документ потрібен, яку обставину він підтвердить і як його відсутність обмежує право на захист. Третій крок — зіставити зміст матеріалу з протоколами, висновками експертів та іншими доказами. Суперечності у часі, джерелі, способі копіювання або ідентифікації особи потрібно фіксувати окремо. Четвертий — формулювати заперечення не лише щодо достовірності, а й щодо допустимості: чи був уповноважений орган, чи відповідав захід заявленій меті, чи дотримано порядок передачі даних і чи мав захист достатній доступ для перевірки. Важливий виняток полягає в тому, що недоступність частини секретної інформації не робить доказ автоматично недопустимим. Так само участь розвідувального або контррозвідувального органу не означає автоматичної незаконності. Рішення залежить від конкретного режиму, процедури, значення закритих матеріалів для обвинувачення та наявності достатніх процесуальних гарантій. Публікація Верховного Суду також називає категорії справ, де такі питання виникають особливо часто: спеціальне провадження in absentia, злочини проти основ національної безпеки, колабораційна діяльність і воєнні злочини. Однак наведені підходи не є готовою відповіддю для будь-якої справи. Захиснику потрібно працювати з повним томом матеріалів, процесуальними рішеннями та редакціями законів, чинними на дати проведення відповідних заходів.
Поширені запитання
Чи є розвідувальна довідка достатнім доказом вини?
Ні, її не можна оцінювати ізольовано та автоматично. Суд має перевірити походження інформації, правову підставу заходу, порядок передачі слідству, достовірність змісту й можливість захисту заперечити проти використання матеріалу.
Чи повинні захисту відкрити всі секретні документи?
Не обов’язково всі й не завжди повністю. Проте обмеження доступу має бути виправданим і не може позбавити людину реальної можливості перевірити законність заходу та оспорити доказ. Баланс визначає суд у конкретному провадженні.
Коли потрібна допомога юриста
Обставини, документи та строки у кожній справі відрізняються. Юристи «Легіон Права» допоможуть оцінити вашу ситуацію. Працюємо в Дніпрі та онлайн по Україні.
ПЕРЕВІРЯЙТЕ ПЕРШОДЖЕРЕЛО
Джерела та правова інформація
Нормативні акти, офіційні пояснення й сервіси, що допомагають розібратися в темі.
Правочини, власність, зобов’язання та способи захисту цивільних прав
zakon.rada.gov.uaЗвернення до суду, докази, розгляд справи та перегляд рішень
zakon.rada.gov.uaВиконання рішень, постанови та дії виконавця
zakon.rada.gov.uaНотаріальні дії та документи
zakon.rada.gov.uaПошук відомостей про рух справи за її реквізитами
court.gov.uaПеред застосуванням норми перевірте її редакцію на дату ваших подій, винятки та пов’язані документи. Офіційний сайт може тимчасово обмежувати доступ. Ця добірка допомагає знайти першоджерела; висновок щодо конкретної ситуації потребує аналізу.
Загальна інформація не замінює індивідуальну консультацію. Порядок дій і результат залежать від обставин.
